Діти і собаки: як зробити їхнє життя разом безпечним і щасливим

Дитина і собака можуть стати чудовими друзями.

Разом гуляти.

Гратися.

Вчитися.

Рости.

Дитина може навчитися відповідальності, співчуття та поваги до інших живих істот, а собака отримати друга, партнера по іграх і ще одну важливу людину у своєму житті.

Але є одна річ, про яку дорослим не можна забувати:

навіть найдобріший сімейний собака залишається собакою, а маленька дитина ще тільки вчиться розуміти його сигнали та контролювати власні дії.

Саме тому фраза:

«Він ніколи нікого не кусав»

не є достатнім заходом безпеки.

CDC прямо рекомендує завжди контролювати контакт маленьких дітей із собаками — навіть якщо це добре знайомий сімейний улюбленець. Діти частіше за дорослих стають жертвами укусів, а травми у них можуть бути серйознішими. Причому багато інцидентів із маленькими дітьми трапляються під час звичайної взаємодії зі знайомими собаками. CDC

Мета цієї статті не в тому, щоб боятися собак.

Навпаки.

Мета — створити такі правила, щоб собаці не доводилося захищатися, а дитина навчилася правильно його розуміти.

Головне правило: дитина і собака не залишаються без нагляду

Це найважливіше правило всієї статті.

Навіть якщо:

собака живе з вами десять років;

дитина виросла поруч із ним;

вони щодня сплять на одному дивані;

собака дуже терплячий;

це маленька порода;

ви впевнені, що він «обожнює дітей».

Для маленьких дітей контакт із собакою повинен відбуватися під активним наглядом дорослого.

Активний нагляд — це не:

мама готує на кухні;

тато працює за ноутбуком;

дитина й собака «десь тут поруч».

Blue Cross добре формулює різницю: якщо дорослий не може реально спостерігати за дитиною й собакою, їх потрібно фізично розділити — дверима, дитячою хвірткою, манежем або іншим безпечним способом. Blue Cross

Тому дуже корисне домашнє правило:

Не можеш дивитися — розділи.

Чому навіть хороший собака може вкусити

Укус не обов’язково означає, що собака «злий».

Собака може вкусити, якщо він:

боїться;

відчуває біль;

захищає їжу;

захищає цуценят;

не має можливості відійти;

дуже сильно збуджений;

спить і раптово прокинувся;

неодноразово просив припинити контакт, але його сигнали ігнорували.

CDC наголошує, що вкусити може будь-який собака, особливо якщо він наляканий, нервує, їсть, грається, захищає щось важливе або погано почувається. CDC

Тобто задача дорослого — не перевіряти:

«Наскільки довго наш пес терпітиме?»

А не створювати ситуацій, у яких терпіння взагалі буде потрібне.

Діти й собаки говорять різними мовами

Це одна з головних причин непорозумінь.

Для дитини любов часто означає:

обійняти;

поцілувати;

притиснутися обличчям;

взяти на руки;

міцно тримати;

побігти назустріч.

Для собаки частина цих дій може бути зовсім не проявом любові.

RSPCA звертає увагу, що діти поводяться зовсім інакше, ніж дорослі: вони кричать, швидко рухаються, падають, бігають, можуть випадково наступити на лапу, потягнути за шерсть або хвіст. А обійми та дуже близький контакт обличчям — природні для людей, але не обов’язково комфортні для собак. RSPCA

Саме тому дитину потрібно навчати собачому етикету, так само як ми навчаємо її поводитися з іншими людьми.

Золоті правила для дітей

1. Не турбувати собаку, коли він їсть

Миска.

Кістка.

Жувальна іграшка.

Особливо смачний шматок.

У цей момент дитина не повинна:

лізти руками до їжі;

забирати миску;

перевіряти «чи дасть пес забрати»;

цілувати;

обіймати;

підсовувати обличчя.

Навіть якщо собака ніколи раніше не охороняв їжу.

CDC та RSPCA окремо рекомендують не турбувати собак під час їжі. CDC

2. Не будити собаку дотиком

Сплячий собака може прокинутися різко й не відразу зрозуміти, що відбувається.

Особливо:

літній;

слабочуючий;

хворий;

собака з болем;

цуценя після активної гри.

Правило для дитини просте:

Собака спить — ми його не чіпаємо.

Якщо його потрібно покликати — дорослий може зробити це голосом із дистанції.

3. Не обіймати за шию

Це особливо важливе правило.

На красивих фотографіях дитина, яка обіймає собаку за шию, виглядає дуже зворушливо.

Але собака може в цей момент:

відвертати голову;

облизувати ніс;

притискати вуха;

показувати білок ока;

завмирати.

Тобто прямо говорити:

«Мені це не подобається».

Blue Cross відносить обійми до тих дій, які дитина може вважати дружніми, але собака — сприймати як неприємні або загрозливі. Blue Cross

Краще навчити дитину гладити собаку збоку по плечу або корпусу, якщо сам пес хоче контакту.

4. Не сідати і не лягати на собаку

Собака — не подушка.

Не кінь.

Не крісло.

Навіть великий пес може:

мати біль у спині;

суглобах;

відчути себе затиснутим;

злякатися різкого руху.

Тому не дозволяємо:

сидіти на собаці;

лежати зверху;

ставати ногами;

кататися на спині;

притискати його до підлоги.

5. Не тягнути за вуха, хвіст і шерсть

Для маленької дитини хвіст може виглядати як дуже цікава ручка.

Але для собаки це частина тіла.

Навіть терплячий пес може різко відреагувати на біль.

Правило потрібно пояснювати буквально:

вуха не тягнемо; хвіст не тягнемо; лапи не крутимо; в очі пальцями не ліземо.

6. Не забирати іграшки силою

У дитини й собаки часто є предмети, які виглядають дуже схоже.

М’який ведмедик.

М’яч.

Канат.

Пластикова іграшка.

І тут легко виникає конфлікт.

Blue Cross рекомендує уважно контролювати такі ситуації, оскільки собаці може бути важко зрозуміти, яка іграшка належить дитині, а яка йому. Blue Cross

Зручно мати:

окремий кошик дитячих іграшок;

окремий кошик собачих.

А якщо собака взяв щось чуже — дорослий міняє предмет на ласощі або дозволену іграшку.

Не дитина бореться за нього із собакою.

7. Не лізти до собаки, який сховався

Собака пішов:

під стіл;

у клітку;

на свою лежанку;

за диван;

в іншу кімнату.

Дитина думає:

«Йому сумно. Я його обійму».

А собака, можливо, саме сказав:

«Я хочу побути сам».

RSPCA радить створити для собаки місце, куди він може піти відпочити і де дитина його не турбує. RSPCA

Це має бути справжня недоторканна зона.

У собаки має бути власне місце

Це одна з найкорисніших речей у домі з дітьми.

Не просто лежанка.

А місце зі зрозумілим правилом:

Якщо пес тут — його не чіпають.

Це може бути:

лежанка в тихому кутку;

відкрита клітка, до якої собаку правильно привчили;

кімната за дитячою хвірткою;

інша спокійна зона.

Місце не повинно бути покаранням.

Навпаки:

там спокійно;

там можуть бути безпечні жувальні речі;

там ніхто не лізе обіймати;

можна поспати.

Blue Cross рекомендує саме таку позитивну «собачу територію» в сім’ях із дітьми. Blue Cross

Навчіть дитину бачити «ні»

Дуже корисно змалку пояснювати:

собака теж може не хотіти контакту.

Його «ні» не звучить словами.

Воно може виглядати так:

відвернув голову;

відійшов;

облизав губи;

позіхнув;

притиснув вуха;

підібгав хвіст;

сховався;

завмер;

загарчав.

Особливо важливо навчити дитину:

Якщо собака відійшов — не йдемо за ним.

Не потрібно повертати його до гри.

Не тягнути.

Не обіймати.

Не казати:

«Та він хороший, не бійся».

Собака не відмовляється бути «хорошим».

Він просто просить простір.

Гарчання — не неслухняність

У домі з дітьми це критично важливо.

Собака загарчав на дитину.

Перша реакція дорослого:

«Не смій!»

Але гарчання — попередження.

Собака ще не вкусив.

Він повідомив:

«Мені дуже некомфортно».

У цей момент потрібно:

припинити контакт;

відвести дитину;

дати собаці простір;

зрозуміти, що спричинило реакцію.

Не карати за сам сигнал.

Якщо ситуація повторюється — потрібна допомога ветеринарного лікаря та кваліфікованого спеціаліста з поведінки.

Дитина може допомагати тренувати собаку

І це один із найкращих способів побудувати хороші стосунки.

Не обов’язково весь контакт має складатися з:

обіймів;

боротьби;

біганини.

Дитина під контролем дорослого може навчити собаку:

«сидіти»;

торкатися носом долоні;

шукати ласощі;

давати лапу;

йти на місце;

простих трюків.

RSPCA рекомендує спокійне навчання та трюки як одну з хороших форм взаємодії дітей із собакою. RSPCA

Це корисно одразу з двох причин.

Собака отримує передбачуваний позитивний контакт.

Дитина вчиться спілкуватися, а не просто фізично чіпати тварину.

Які ігри підходять дітям і собакам

Хороші варіанти:

пошук захованих ласощів;

пошук іграшки;

просте апортування;

тренування трюків;

спокійна прогулянка з дорослим;

нюхові ігри.

Обережніше з:

боротьбою;

переслідуванням дитини;

надмірно активним перетягуванням;

біганиною з криками.

Blue Cross радить не заохочувати боротьбу й активні ігри переслідування між собакою та дитиною, оскільки високий рівень збудження підвищує ризик випадкової травми. Blue Cross

Не змушуйте собаку «терпіти дітей»

Є дивний суспільний стандарт:

хороший сімейний собака нібито повинен дозволяти дитині абсолютно все.

Тягнути.

Лежати на ньому.

Забирати їжу.

Лізти в рот.

І якщо він протестує — проблема в собаці.

Це несправедливо й небезпечно.

Набагато здоровіше правило:

дитину вчимо поважати собаку, а собаці не доводиться постійно демонструвати безмежне терпіння.

Собака не няня

Навіть дуже турботливий пес не може відповідати за безпеку маленької дитини.

Відео, де немовля:

повзає по собаці;

лізе до миски;

спить на великому псові,

можуть виглядати милими.

Але хороший ролик у соцмережах — не доказ хорошої практики.

За взаємодію завжди відповідає доросла людина.

Не дитина.

І не собака.

Як познайомити дитину з новим собакою

Не потрібно робити першу зустріч великим емоційним шоу.

Краще:

дитина поводиться спокійно;

собака має простір;

ніхто не тягне його до дитини;

не потрібно одразу обіймати;

собака може підійти сам;

контакт короткий.

Якщо собака відходить — дозволити.

Якщо дитина боїться — теж не змушувати.

Добрі стосунки не потрібно створити за перші три хвилини.

Якщо собака вже живе вдома, а з’являється немовля

Підготовку краще починати до народження дитини.

RSPCA рекомендує заздалегідь знайомити собаку з новими предметами:

візочком;

ліжечком;

дитячим обладнанням;

і поступово привчати до звуків немовляти. RSPCA

Корисно також заздалегідь навчити:

«на місце»;

спокійно чекати;

залишатися за хвірткою;

не стрибати на людину з дитиною на руках.

Не потрібно чекати дня виписки з пологового будинку, щоб раптом запровадити десять нових правил.

Коли дитина починає повзати — все змінюється ще раз

Для собаки немовля, яке лежало в одному місці, і дитина, яка раптом:

повзає;

хапається;

переслідує;

кричить;

кидає їжу —

це майже два різні явища.

Тому безпека повинна переглядатися з кожним новим етапом розвитку дитини.

Особливо корисні:

дитячі хвіртки;

зони для собаки;

зони для дитини;

можливість швидкого розділення.

Дитина і собача їжа

Маленька дитина їсть.

Частина їжі падає на підлогу.

Собака моментально розуміє:

під стільчиком відкрився ресторан.

Це може бути кумедно, але створює кілька проблем.

Собака починає постійно чергувати біля дитини.

Може намагатися забирати їжу з рук.

Дитина може підійти до миски у відповідь.

Тому іноді простіше розділяти собаку й маленьку дитину під час їжі. Blue Cross рекомендує так робити, якщо собака дуже орієнтований на їжу або дитина часто розкидає її навколо. Blue Cross

Гігієна теж важлива

Собака — член сім’ї, але це не означає, що правила гігієни більше не потрібні.

CDC рекомендує мити руки після контакту:

з собакою;

його їжею;

мисками;

відходами;

предметами догляду. CDC

Особливо це важливо для дітей, які після гри часто:

тягнуть руки до рота;

їдять;

торкаються обличчя.

Собака також повинен регулярно отримувати:

ветеринарний контроль;

вакцинацію;

обробки від паразитів відповідно до рекомендацій ветеринара.

Чи існують «найкращі породи для дітей»?

У журнальному матеріалі наведені:

Golden Retriever;

Cavalier King Charles Spaniel;

Labrador Retriever;

Alaskan Malamute;

Poodle;

Irish Setter.

І справді, окремі породи мають типові риси, які можуть добре підходити певним сім’ям.

Але я б не робив на PFU рейтинг «найбезпечніших порід для дітей».

Це надто грубе спрощення.

RSPCA рекомендує при виборі сімейного собаки дивитися не на один ярлик породи, а на:

вік;

темперамент;

рівень енергії;

впевненість;

історію життя;

попередній досвід із дітьми. RSPCA

Навіть усередині однієї породи собаки дуже різні.

А як же лабрадори й голден-ретривери?

Вони справді часто стають прекрасними сімейними собаками.

Але цуценя лабрадора може бути:

надзвичайно активним;

дуже сильним;

стрибучим;

любити хапати речі ротом.

Маленьку дитину він може випадково збити просто від радості.

Те саме стосується великих ретриверів та інших активних порід.

Тому «доброзичливий» не означає «автоматично безпечний без навчання й контролю».

Маленький собака — не автоматично кращий для маленької дитини

Логіка здається очевидною:

маленька дитина → маленький собака.

Але маленькі собаки:

фізично більш уразливі;

їм простіше випадково завдати болю;

дитина може спробувати взяти їх на руки;

вони теж мають зуби.

Blue Cross наголошує, що ризик не можна оцінювати лише за породою чи розміром: усі собаки можуть вкусити, а навіть маленькі собаки здатні завдати серйозної травми немовлятам і малюкам. Blue Cross

Великий собака — теж не автоматично поганий вибір

Великий спокійний дорослий пес іноді може бути передбачуванішим за маленьке дуже активне цуценя.

Але потрібно враховувати:

силу;

розміри квартири;

фізичну активність;

здатність дорослого контролювати собаку;

ризик випадково збити дитину.

Тобто питання не:

«Яка порода найкраща для дітей?»

А:

«Який конкретно собака підходить цій конкретній сім’ї?»

Цуценя чи дорослий собака?

Цуценя має перевагу: сім’я може з самого початку формувати позитивний досвід життя з дітьми.

Але цуценя також:

кусається;

стрибає;

пісяє вдома;

гризе дитячі іграшки;

потребує величезної кількості навчання;

може бути надзвичайно активним.

Дорослий собака може вже мати зрозумілий темперамент.

Особливо якщо притулок або відповідальний попередній власник знає:

чи жив він із дітьми;

як реагує на шум;

чи охороняє їжу;

наскільки активний.

Іноді спокійний дорослий собака є значно простішим варіантом для сім’ї, ніж маленьке цуценя.

Не купуйте собаку «дитині»

Це одна з найважливіших порад.

Фраза:

«Це буде собака сина, він за ним доглядатиме»

часто перестає працювати досить швидко.

Дитина може допомагати:

насипати корм;

займатися тренуванням;

розчісувати;

гуляти разом із дорослим;

готувати нюхові ігри.

Це чудово.

Але остаточна відповідальність за:

ветеринарію;

фінанси;

прогулянки;

навчання;

безпеку;

здоров’я

лежить на дорослих.

Собака — це сімейне рішення на багато років, а не спосіб навчити дитину відповідальності експериментальним шляхом.

Навчіть дитину правильно знайомитися з чужими собаками

Правило має бути дуже простим:

Побачив собаку → не біжимо → питаємо дорослого → питаємо власника → чекаємо.

CDC рекомендує завжди запитувати дозволу власника перед тим, як гладити чужого собаку, й дозволяти незнайомій тварині самій скоротити дистанцію. CDC

Не дозволяємо дитині:

бігти до чужого собаки;

обіймати його;

просовувати руку через паркан;

підходити до собаки без власника;

чіпати сплячу або їжу тварину.

Це напряму пов’язано з нашою окремою статтею «Як правильно підійти до незнайомого собаки».

Якщо дитина боїться собак

Не треба лікувати страх методом:

«Іди погладь, він же хороший».

Дозвольте дитині:

спостерігати здалеку;

самій визначати комфортну дистанцію;

не контактувати;

поступово бачити спокійних контрольованих собак.

Примусова взаємодія може лише закріпити страх.

Так само не потрібно змушувати собаку контактувати з дитиною.

Вибір потрібен обом.

Собака й дитина не повинні весь час гратися

Це теж корисне правило.

Нормальні хороші стосунки можуть виглядати так:

дитина грається кубиками;

собака лежить за два метри;

ніхто нікого не чіпає.

І це прекрасно.

Blue Cross окремо наголошує, що дитина й собака не повинні постійно взаємодіяти тільки тому, що перебувають в одній кімнаті. Для собаки спокійне спостереження на комфортній відстані теж є корисним досвідом. Blue Cross

Де найчастіше дорослі помиляються

«Наш собака терплячий»

Терпіння не безмежне.

«Він знає, що це дитина»

Він бачить маленьку непередбачувану людину. Це не гарантує терпимості до болючих дотиків.

«Вона тільки обіймає його»

Собака може не любити обійми.

«Якщо йому не подобається — нехай відійде»

Можливо, він затиснутий між диваном і дитиною.

«Він же махає хвостом»

Махання хвостом означає збудження, а не автоматично радість.

«Він загарчав — треба показати, що так не можна»

Ні. Потрібно припинити ситуацію й зрозуміти причину.

Простий домашній «світлофор»

Це можна навіть навчити дитину.

🟢 Зелений

Собака:

розслаблений;

сам підходить;

тіло м’яке;

рухи вільні;

хоче контакту.

Можна спокійно взаємодіяти під наглядом.

🟡 Жовтий

Собака:

відвертається;

облизується;

позіхає;

відходить;

притискає вуха;

виглядає напруженим.

Зупиняємо контакт і даємо простір.

🔴 Червоний

Собака:

завмер;

гарчить;

показує зуби;

робить випад;

дуже напружений.

Дитину негайно відводимо. Не сваримо собаку.

Десять правил, які дитина реально може запам’ятати

1. Не чіпай собаку, коли він їсть.
2. Не буди його руками.
3. Не сідай і не лягай на собаку.
4. Не тягни вуха й хвіст.
5. Не забирай силою іграшки.
6. Не обіймай за шию.
7. Якщо собака пішов — не йди за ним.
8. У його лежанці його не чіпаємо.
9. Чужого собаку спочатку питаємо у власника.
10. Якщо собака гарчить — відійди й поклич дорослого.

Ці десять правил я б для PFU навіть виніс в окрему інфографіку для друку, яку батьки зможуть показати дитині.

Що робити, якщо собака вже проявив агресію до дитини

Не чекайте другого випадку.

І не намагайтеся самостійно «перевірити»:

«А що буде, якщо дитина ще раз підійде до миски?»

Поки причина не з’ясована:

фізично розділяйте;

не залишайте разом;

не карайте собаку;

зверніться до ветеринарного лікаря, щоб виключити біль або хворобу;

після цього — до кваліфікованого поведінкового спеціаліста.

Особливо якщо вже був:

укус;

випад;

ресурсна охорона;

гарчання біля дитини;

переслідування.

Тут не варто покладатися на поради з коментарів у соцмережах.

Найкращі стосунки будуються не на терпінні, а на повазі

Дитині корисно навчитися:

собака — не іграшка.

У нього є:

бажання;

страхи;

біль;

потреба у відпочинку;

особистий простір;

право не хотіти дотику.

І це, мабуть, одна з найцінніших речей, яку домашня тварина може навчити дитину.

Поважати межі іншої живої істоти.

А собака, який знає, що поряд із дитиною:

його не хапатимуть;

не розбудять;

не заберуть силою їжу;

не заженуть у кут,

має значно більше шансів сприймати дитину спокійно й позитивно.

Тому справжня мета не в тому, щоб отримати красиву фотографію:

дитина обіймає собаку.

Набагато важливіша картина:

дитина розуміє собаку, собака довіряє дитині, а дорослий створив умови, в яких обом безпечно.

FAQ

Чи можна залишати дитину наодинці із сімейним собакою?

Маленьку дитину — ні. CDC, RSPCA та ветеринарні рекомендації радять контролювати взаємодію навіть із добре знайомим сімейним собакою. CDC

Чи можна дитині обіймати собаку?

Краще не робити обійми стандартним способом контакту, особливо якщо собака не демонструє явного бажання. Частина собак сприймає тісне утримання як неприємне. Blue Cross

Які породи найкращі для дітей?

Універсальної «найкращої» породи немає. Варто оцінювати конкретного собаку: темперамент, вік, енергійність, попередній досвід із дітьми та здатність сім’ї задовольнити його потреби. RSPCA

Чи можна дитині забирати миску, щоб собака звикав?

Не варто. Це може створювати тривогу навколо їжі та провокувати ресурсну охорону. Під час їжі собаці краще забезпечити спокій.

Чому собака гарчить на дитину?

Причин може бути багато: страх, біль, захист ресурсу, бажання збільшити дистанцію. Гарчання потрібно сприймати як попередження й припинити ситуацію, а не карати за звук.

Де повинен відпочивати собака в сім’ї з дітьми?

Бажано мати окреме спокійне місце, де його ніхто не чіпає. Це може бути лежанка, правильно привчена клітка або зона за дитячою хвірткою. RSPCA

Чи можна дітям тренувати собаку?

Так, під контролем дорослого. Навчання простим трюкам і командам може бути дуже хорошою формою позитивної взаємодії. RSPCA

Що робити, якщо дитина боїться собаки?

Не змушувати гладити або наближатися. Дайте можливість спостерігати з комфортної дистанції й поступово створюйте спокійний позитивний досвід.

Чи може дуже маленький собака серйозно вкусити дитину?

Так. Розмір зменшує фізичну силу, але не усуває ризик укусу, особливо для немовлят і маленьких дітей. Безпеку не варто оцінювати лише за розміром породи. Blue Cross

Чого насамперед навчити дитину?

Найкорисніша проста формула:

«Їсть — не чіпаємо. Спить — не чіпаємо. Пішов — не йдемо за ним. Загарчав — відходимо й кличемо дорослого».