Що говорить ваш собака: гавкіт, гарчання, скиглення, виття та інші звуки

Собака загавкав.

Що він сказав?

«Хтось іде!»?

«Пограйся зі мною!»?

«Мені страшно!»?

«Відійди!»?

А можливо — «Відчини нарешті двері».

Одного універсального перекладу собачого гавкоту не існує.

Так само гарчання не завжди означає агресію, скиглення — біль, а виття — смуток.

Собаки мають цілий набір голосових сигналів і можуть змінювати їх залежно від ситуації. Дослідження показують, що акустичні характеристики гавкоту та гарчання справді змінюються залежно від контексту, а інші собаки — і навіть люди — здатні отримувати з цих звуків певну інформацію. PubMed Central (PMC)

Але є головне правило:

Ніколи не намагайтеся перекладати собачий звук без контексту та мови тіла.

Гавкіт + розслаблене тіло — одна ситуація.

Такий самий гавкіт + завмирання, жорсткий погляд і піднятий хвіст — зовсім інша.

Собаки справді «розмовляють»?

Не в людському розумінні.

Собачий гавкіт не складається зі слів і речень на кшталт:

«Добрий вечір, біля хвіртки стоїть незнайомий чоловік».

Але голос собаки може передавати інформацію про:

• емоційний стан;
• рівень збудження;
• мотивацію;
• намір збільшити або скоротити дистанцію;
• ситуацію, в якій він перебуває;
• іноді навіть характеристики самого собаки.

Науковий огляд комунікації собак описує гавкіт, гарчання, скиглення та інші вокалізації як важливу частину комунікації як між собаками, так і між собакою та людиною. PubMed Central (PMC)

Причому за тисячі років життя поруч із нами собаки, схоже, особливо активно почали використовувати голос саме у взаємодії з людьми.

1. Гавкіт

Гавкіт — мабуть, найхарактерніший звук домашнього собаки.

Але «гавкає» не означає автоматично «злиться».

Собака може гавкати:

коли радіє;

коли боїться;

коли бачить незнайомця;

коли хоче привернути увагу;

коли грається;

коли сам удома;

від фрустрації;

від надмірного збудження;

під час охорони території.

Дослідження показали, що гавкіт собак відрізняється акустично залежно від ситуації, а люди здатні розпізнавати деякі контексти лише за звуком — наприклад, відрізняти гавкіт на незнайомця від вокалізації собаки, залишеної на самоті. PubMed Central (PMC)

«Хтось прийшов!»

Типова ситуація:

дзвінок у двері.

Собака різко підводиться і починає голосно гавкати.

У цьому випадку гавкіт може виконувати функцію сигналу:

«Щось змінилося!»

або

«На території хтось є».

Це не обов’язково означає бажання напасти.

Собака може одночасно бути:

зацікавленим;

схвильованим;

настороженим;

навіть наляканим.

Дивіться на все тіло.

Гавкіт під час гри

У грі гавкіт часто звучить інакше.

Собака може:

робити ігровий уклін;

відскакувати назад;

крутитися;

бігати дугами;

махати хвостом;

гавкати короткими серіями.

Тіло при цьому залишається пружним і рухливим.

Це сильно відрізняється від собаки, який гавкає, стоячи нерухомо з жорстким корпусом і прямим поглядом.

Сам звук без картинки може бути схожим.

Ситуація — зовсім інша.

Гавкіт для привернення уваги

Собаки швидко навчаються причинно-наслідковим зв’язкам.

Наприклад:

собака гавкнув;

власник подивився;

собака гавкнув ще раз;

власник заговорив;

на третій раз кинув іграшку.

Собака отримав чудовий урок:

«Гавкіт змушує людину діяти».

Так формується гавкіт із вимогою:

«Дай».

«Відкрий».

«Кинь м’яч».

«Подивись на мене».

«Встань із дивана».

Іноді люди самі місяцями підкріплюють таку поведінку, а потім дивуються, чому собака став настільки «балакучим».

Гавкіт від страху

Наляканий собака теж може гавкати дуже голосно.

Наприклад, він:

відходить назад;

тримає вагу на задніх лапах;

притискає вуха;

гавкає на незнайомця.

Людині це іноді здається агресивністю:

«Дивись, як кидається!»

Але повідомлення може бути протилежним:

«Не підходь до мене».

Гавкіт у такій ситуації допомагає створити дистанцію.

І якщо людина відходить, собака отримує підтвердження:

«Спрацювало».

Гавкіт від фрустрації

Собака бачить іншого собаку, але не може до нього підійти.

Або бачить м’яч за парканом.

Або господар дуже повільно готує вечерю.

Збудження накопичується — і починається гавкіт.

Такий стан називають фрустрацією.

Особливо часто він помітний на повідці або за огорожею.

Це важливо, бо гучний собака на повідці не завжди хоче напасти.

Іноді він, навпаки, дуже хоче підійти, але не може впоратися з емоціями.

Чи існують різні «слова» гавкоту?

Не зовсім.

Не варто складати словник:

один гавкіт = привіт;

два гавкоти = небезпека;

три = хочу гуляти.

Так собача вокалізація не працює.

Але значення можуть мати:

висота звуку;

тривалість;

частота повторення;

паузи;

інтенсивність;

ситуація.

Дослідження показують, що акустична структура гавкоту справді містить контекстну інформацію. PubMed Central (PMC)

2. Скиглення

Скиглення — високий, часто протяжний звук, який особливо легко викликає реакцію людини.

І, можливо, саме тому собаки так ефективно ним користуються.

Причини можуть бути дуже різними.

Собака може скиглити через:

очікування;

збудження;

фрустрацію;

тривогу;

страх;

бажання отримати увагу;

фізичний дискомфорт;

біль.

«Дай мені це»

Собака сидить біля кухні.

Дивиться на вас.

Тихенько:

«іііііі…»

Ви ігноруєте.

Трохи голосніше:

«ІІІІІІ!»

Собака дуже швидко може навчитися використовувати скиглення як спосіб отримання бажаного.

Наукові дослідження показують, що скиглення має складну акустичну структуру, а його характеристики можуть навіть містити інформацію про розмір тварини. PubMed Central (PMC)

Скиглення від очікування

Класична ситуація:

собака зрозумів, що зараз буде прогулянка.

Повідок уже в руках.

А двері ще не відкрилися.

Скиглення в цей момент може бути проявом сильного позитивного збудження та нетерпіння.

Тобто скиглення зовсім не обов’язково означає, що собаці погано.

Скиглення від страху чи тривоги

Контекст усе змінює.

Якщо собака:

зіщулився;

тремтить;

підтиснув хвіст;

намагається сховатися;

часто дихає;

скиглить,

це вже може бути проявом сильного дискомфорту.

Так буває:

у ветеринарній клініці;

під час грози;

при феєрверках;

у незнайомому місці;

при розлуці з власником.

Коли скиглення може означати біль

Якщо собака раніше не скиглив, але раптом почав це робити:

при вставанні;

при ходьбі;

коли його торкаються;

під час стрибка;

вночі;

без очевидної поведінкової причини,

варто подумати не лише про «характер».

Причиною може бути фізичний дискомфорт.

Особливо насторожують одночасні зміни:

ходи;

апетиту;

активності;

дихання;

положення тіла;

сну.

Раптова зміна вокалізації — привід уважніше оглянути собаку й за потреби звернутися до ветеринарного лікаря.

3. Гарчання

Мабуть, жоден собачий звук не має такої поганої репутації.

Собака гарчить — отже, агресивний?

Ні.

Гарчання — це комунікативний сигнал.

І контекст має величезне значення.

Собаки можуть гарчати:

попереджаючи;

охороняючи ресурс;

від страху;

через біль;

у грі;

під час дуже сильного збудження.

Наукові експерименти показали, що гарчання в різних ситуаціях відрізняється акустично. Наприклад, дослідники записували собак під час гри, охорони кістки та зустрічі з незнайомцем — і виявили контекстні відмінності. Інші собаки також реагували на ці записи по-різному. ScienceDirect

Попереджувальне гарчання

Собака лежить.

Людина наближається.

Собака завмирає.

Дивиться.

Гарчить.

Повідомлення доволі зрозуміле:

«Не підходь ближче».

І це корисна інформація.

Гарчання дає нам можливість зупинитися до укусу.

Тому карати собаку за гарчання — погана ідея.

Проблему, яка викликала гарчання, покарання не усуває.

Воно може лише зробити попередження небезпечним для самого собаки.

Наступного разу він може попереджати менше.

Гарчання через ресурс

Їжа.

Кістка.

Іграшка.

Лежанка.

Іноді навіть конкретна людина.

Якщо собака сприймає щось як важливий ресурс, він може намагатися контролювати доступ до нього.

В одному з експериментів записи «харчового» гарчання ефективніше стримували собак від наближення до кістки, ніж інший тип агоністичного гарчання. Це свідчить, що гарчання може містити досить специфічну контекстну інформацію. ScienceDirect

Такі ситуації не варто «лікувати» постійним насильницьким відбиранням речей.

Якщо охорона ресурсів виражена сильно, краще працювати з кваліфікованим поведінковим спеціалістом.

Ігрове гарчання

А ось тепер два собаки тягнуть канат.

Обидва гарчать.

Бігають.

Міняються ролями.

Відскакують.

Роблять ігрові уклони.

Це зовсім інша картина.

Ігрове гарчання може звучати дуже переконливо, особливо в великих собак.

Але сама вокалізація не означає конфлікту.

Дослідження підтверджують акустичні відмінності між ігровим та частиною конфліктного гарчання. PubMed Central (PMC)

Чи можна за гарчанням визначити розмір собаки?

Певною мірою — так.

Акустичні характеристики голосу залежать від анатомії голосового тракту.

Експерименти показали, що собаки можуть отримувати з гарчання інформацію, пов’язану з розміром іншої тварини, і відповідним чином змінювати поведінку. ScienceDirect

Тобто для собаки гарчання може повідомляти значно більше, ніж просто:

«гррр».

4. Виття

Ауууууууу!

Це один із найбільш давніх звуків у репертуарі псових.

Вовки активно використовують виття для дистанційної комунікації.

Домашні собаки теж зберегли цю здатність, хоча в різних порід і конкретних собак вона проявляється дуже по-різному.

Собака може вити:

у відповідь на іншу собаку;

на сирену;

на музику;

під час сильного збудження;

при ізоляції;

для привернення уваги.

Чому собака виє на сирену

Популярна версія:

«Сирена болить йому у вухах».

Але це не єдине і не обов’язково найкраще пояснення.

Протяжний звук сирени може нагадувати за акустичною структурою довгу вокалізацію й запускати у деяких собак відповідну реакцію.

І саме тому один собака абсолютно ігнорує сирену, а інший щоразу починає «співати».

Якщо собака при цьому:

не ховається;

не намагається втекти;

не демонструє інших ознак страху,

сам факт виття не означає, що йому боляче.

Чому собака виє, коли залишається один

Ось тут потрібно бути уважнішим.

Якщо після вашого виходу собака:

виє;

гавкає;

ходить по квартирі;

дряпає двері;

важко дихає;

слиновиділяє;

не може заспокоїтися,

це може бути не просто «скучив».

Так можуть проявлятися проблеми, пов’язані з розлукою.

У таких випадках потрібно оцінювати всю поведінку, бажано за відеозаписом після виходу власника.

«Мій собака співає під музику»

Таке справді буває.

Деякі собаки реагують на:

музичні інструменти;

спів;

певні ноти;

телевізійні звуки;

сирени.

Інколи результат виходить настільки переконливим, що здається, ніби собака намагається потрапити в тон.

Однак не варто автоматично приписувати цьому людське бажання «співати пісню».

Для собаки це може бути просто реакція на особливий звуковий стимул.

5. Стогін і «бурчання»

Є собаки, які мають майже окрему розмовну мову.

Вони:

бурчать;

крекчуть;

зітхають;

видають низькі протяжні звуки;

«розмовляють» під час погладжування.

І тут особливо легко переплутати комфорт із незадоволенням.

Стогін від задоволення

Собака вкладається на м’яку лежанку.

Розтягується.

І видає:

«ууууххх…»

Тіло м’яке.

Очі закриваються.

Через хвилину він спить.

У цьому контексті звук цілком може супроводжувати розслаблення.

Але стогін може означати біль

Зовсім інша ситуація:

собака стогне, коли:

встає;

лягає;

піднімається сходами;

перевертається;

стрибає в машину;

ви торкаєтеся певної ділянки.

Особливо у літніх собак таке не варто списувати на:

«Він просто став буркотливим».

Можливі біль у суглобах, спині або інший фізичний дискомфорт.

Знову працює головне правило:

один звук без контексту нічого не діагностує.

6. Писк і вереск

Різкий високий звук часто виникає, коли собака:

раптово відчув біль;

злякався;

дуже сильно збудився;

потрапив у несподівану ситуацію.

Наприклад, собака може коротко пискнути, якщо інший пес надто сильно вкусив його під час гри.

У такому випадку звук може бути сигналом:

«Занадто сильно!»

І соціально досвідчений партнер часто після цього послаблює гру або робить паузу.

Раптовий писк без очевидної причини

Якщо собака:

почав часто пищати;

не дозволяє взяти себе на руки;

пищить при русі;

не хоче стрибати;

змінив ходу,

не потрібно намагатися перекласти це як емоцію.

Спершу варто виключити біль.

7. Зітхання

Собаки зітхають.

І власники прекрасно знають цей театральний момент.

Ви відмовили дати другий шматок м’яса.

Собака падає на лежанку.

І:

«Ууууух…»

Наче все життя втратило сенс.

На практиці зітхання може супроводжувати:

розслаблення;

перехід до відпочинку;

зниження збудження;

іноді фрустрацію.

Контекст знову важливіший за сам звук.

8. «Говоріння» та дивні породні звуки

Деякі породи особливо відомі різноманітними вокалізаціями.

Сибірські хаскі можуть видавати настільки широкий спектр виття, скиглення та «бурчання», що людям здається, ніби вони буквально сперечаються з власниками.

Басенджі відомий незвичайною вокалізацією, яку часто описують як йодль, а не типовий гавкіт.

Інші собаки практично мовчазні.

Тому оцінювати потрібно не лише вид звуку, а й:

породу;

вік;

темперамент;

звички;

попередній досвід;

індивідуальність.

Чому один собака гавкає весь день, а інший майже ніколи

Причин багато.

Генетика.

Індивідуальний темперамент.

Породна спеціалізація.

Навчання.

Середовище.

Рівень збудження.

Те, наскільки люди підкріплювали вокалізацію.

Наприклад, для сторожових або деяких пастуших собак активне голосове реагування могло історично бути корисним.

Інші типи собак повинні були працювати значно тихіше.

Тому дві абсолютно нормальні собаки можуть мати дуже різну «балакучість».

Собаки навчилися говорити саме з нами?

Дуже цікаво, що домашні собаки використовують гавкіт набагато активніше, ніж багато диких представників псових.

Науковий огляд собачої комунікації зазначає, що вокалізації, зокрема гавкіт, відіграють важливу роль не тільки у спілкуванні між собаками, а й у взаємодії з людьми. PubMed Central (PMC)

Свіжіший огляд еволюції собачої вокальної комунікації також розглядає припущення, що роль гавкоту суттєво розширилася під час одомашнення. PubMed Central (PMC)

Цілком можливо, що люди самі — свідомо або несвідомо — протягом поколінь відбирали собак, які добре привертали нашу увагу.

Ми теж навчилися розуміти собачий голос

І це не просто відчуття досвідчених власників.

У лабораторних експериментах люди могли за записом гавкоту оцінювати емоційний контекст краще, ніж можна було б очікувати від випадкового вгадування.

Наприклад, гавкіт на незнайомця частіше сприймався як сердитий або агресивний, а гавкіт собаки на самоті — як пов’язаний зі страхом чи дискомфортом. ScienceDirect

Цікаво, що певну здатність розрізняти такі сигнали показували навіть діти.

Тобто за довгу історію спільного життя не лише собаки стали експертами з людей.

Ми теж певною мірою навчилися слухати собак.

Але не намагайтеся перекладати тільки звук

Ось собака гарчить.

Цього недостатньо.

Подивіться:

він тягне канат і робить ігрові уклони?

чи завмер над мискою?

чи притиснувся до стіни?

чи ви торкнулися болючої лапи?

Чотири гарчання.

Чотири абсолютно різні ситуації.

Так само зі скигленням.

Собака біля дверей із повідцем?

Собака в клініці?

Собака сам удома?

Собака встав і раптом запищав?

Звук лише дає підказку.

Контекст дає значення.

Звук + тіло = справжнє повідомлення

Саме тому статтю про голосову мову собак потрібно читати разом із нашою статтею «Мова тіла собаки».

Наприклад:

Гавкіт + м’яке тіло + ігровий уклін

Ймовірно:

«Давай гратися».

Гавкіт + відхід назад + хвіст піджатий

Ймовірно:

«Не підходь».

Гарчання + м’які рухи + гра з канатом

Ймовірно, частина гри.

Гарчання + завмирання + жорсткий погляд

Серйозне попередження.

Скиглення + повідець біля дверей

Сильне очікування.

Скиглення + тремтіння + спроба сховатися

Страх або тривога.

Писк + раптове накульгування

Можливий біль.

Ось так собачі «слова» починають набувати сенсу.

Коли вокалізація стає проблемою

Гавкіт сам по собі не є поганою поведінкою.

Це нормальний спосіб комунікації собаки.

Проблема виникає, якщо собака:

гавкає годинами;

не може заспокоїтися;

виє щоразу після вашого виходу;

постійно скиглить;

вокалізує від будь-якого подразника;

через збудження практично не здатен нормально функціонувати.

Тоді завдання полягає не в тому, щоб просто «змусити замовкнути», а з’ясувати:

чому собака це робить?

Чому собака постійно гавкає

Поширені причини:

недостатня активність;

нудьга;

страх;

територіальна реакція;

звуки за дверима;

інші собаки;

фрустрація;

самотність;

потреба в увазі;

поведінка, яку випадково підкріпили власники.

І для кожної причини потрібне своє рішення.

Наприклад, якщо собака гавкає через страх перед людьми у під’їзді, просто кричати:

«ТИХО!»

майже безглуздо.

Причина страху нікуди не зникла.

Чи можна кричати на гавкаючого собаку?

Уявімо:

собака біля вікна:

«ГАВ! ГАВ! ГАВ!»

Людина:

«ЗАМОВКНИ!»

Для сусідів це іноді звучить так, ніби гавкають уже двоє.

Крик може ще більше підвищити збудження.

Набагато корисніше:

зменшити доступ до подразника;

навчити альтернативній поведінці;

підкріплювати моменти спокою;

працювати з причиною гавкоту.

Коли зміна голосу потребує уваги

Звертайте увагу не тільки на те, що видає собака, а й на те, чи змінилася його звичайна вокалізація.

Насторожити можуть:

раптова хрипота;

зникнення звичайного голосу;

незвичні звуки при диханні;

частий писк від руху;

стогін;

раптове сильне скиглення;

кашель разом зі зміною голосу.

Це вже може бути не питанням поведінки.

У такій ситуації потрібна оцінка ветеринарного лікаря.

«Перекладач із собачої»: коротка шпаргалка

Звук	Що МОЖЕ означати
Короткий гавкіт	увага, повідомлення про подію
Серія гавкоту	збудження, тривога, охорона, гра
Високий гавкіт	часто сильніше позитивне або тривожне збудження
Низький гавкіт	може супроводжувати більш серйозне попередження
Скиглення	очікування, прохання, страх, фрустрація або біль
Гарчання	попередження, страх, охорона ресурсу або гра
Виття	дистанційний контакт, відповідь на звук, ізоляція або збудження
Писк	раптовий біль, переляк або сильне збудження
Стогін	розслаблення або фізичний дискомфорт
Зітхання	розслаблення, перехід до відпочинку або фрустрація

Але найважливіше слово в таблиці — «може».

Не існує універсального собачого словника

Це принципово важливо.

Не можна сказати:

«Низький звук завжди означає агресію».

Не можна сказати:

«Скиглить — значить болить».

Не можна сказати:

«Виє — значить сумує».

Не можна сказати:

«Махає хвостом і гавкає — значить радий».

Собача комунікація складається з:

звуку + тіла + ситуації + історії конкретного собаки.

І лише разом вони дають більш-менш надійну картину.

Як навчитися розуміти саме свого собаку

Поспостерігайте.

Який звук він видає:

коли хоче гуляти;

під час гри;

коли чує двері;

коли бачить знайомого;

коли бачить незнайомого собаку;

коли не може дістати іграшку;

коли залишається сам;

коли йому незручно;

коли хоче уваги.

Через деякий час ви почнете чути різницю.

Не тому, що вивчили універсальну «собачу мову».

А тому, що вивчили мову саме свого собаки.

Собака вже давно навчився «перекладати» вас

Це, мабуть, найцікавіша частина.

Поки ми намагаємося зрозуміти:

«Це було радісне скиглення чи тривожне?» —

собака вже роками аналізує:

вашу інтонацію;

голос;

кроки;

ритуали;

рухи;

погляд;

емоційний стан.

Він прекрасно знає різницю між:

«Ходімо гуляти!»

і

«Ходімо до ветеринара…»

навіть якщо слова майже однакові.

Наш спільний словник складається не лише зі звуків.

Він формується роками спільного життя.

І що уважніше людина слухає собаку — не тільки вухами, а й очима, — то рідше йому доводиться говорити голосніше.

FAQ

Що означає, коли собака гавкає?

Залежить від контексту. Гавкіт може супроводжувати страх, гру, охорону території, збудження, самотність або спробу привернути увагу. Акустичні характеристики гавкоту змінюються в різних ситуаціях. PubMed Central (PMC)

Чому собака скиглить?

Причиною можуть бути очікування, прохання, фрустрація, страх, тривога або фізичний дискомфорт. Якщо скиглення з’явилося раптово чи супроводжується іншими симптомами, варто виключити біль.

Гарчання завжди означає агресію?

Ні. Собаки гарчать під час конфліктів, охорони ресурсів, страху, а також у грі. Дослідження показують акустичні відмінності між гарчанням у різних контекстах. ScienceDirect

Чи потрібно карати собаку за гарчання?

Ні. Гарчання — важливе попередження про дискомфорт або необхідність збільшити дистанцію. Потрібно визначити причину, а не просто придушити сам сигнал.

Чому собака виє на сирену?

Протяжний звук може запускати вокальну відповідь. Саме по собі виття на сирену не доводить, що звук завдає собаці болю.

Чому собака виє, коли залишається сам?

Іноді це проста вокалізація, але якщо разом із виттям з’являються паніка, спроби вирватися, руйнування предметів, слиновиділення чи неможливість заспокоїтися, потрібно розглянути проблему розлуки.

Чому собака стогне, коли лягає?

Якщо тіло розслаблене й собака спокійно засинає, це може супроводжувати комфорт. Якщо стогін регулярно виникає при вставанні, ходьбі або зміні положення, варто виключити фізичний біль.

Чи можуть люди розуміти собачий гавкіт?

До певної міри так. Експерименти показували, що люди здатні краще випадкового рівня визначати деякі ситуації та емоційні стани собаки за гавкотом. ScienceDirect

Чи існує перекладач із собачої мови?

Надійного універсального перекладача, який за одним звуком повідомить точну «фразу» собаки, немає. Один і той самий тип вокалізації може мати різне значення залежно від ситуації, мови тіла та конкретної тварини.

Як найкраще навчитися розуміти свого собаку?

Спостерігайте одночасно за звуком, тілом і контекстом. З часом стають помітними індивідуальні закономірності конкретного собаки.