Гнійнички на шкірі, свербіж, кірочки, неприємний запах, мокнучі ділянки, запалення між пальцями або проблема, що повертається одразу після курсу антибіотиків. Після бактеріологічного посіву власник бачить у результаті: Staphylococcus aureus — золотистий стафілокок.
Назва насторожує ще більше, якщо поруч стоїть MRSA — метицилін-резистентний золотистий стафілокок.
Перше, що потрібно знати: виявлення S. aureus і стафілококова інфекція — не одне й те саме. Бактерія може колонізувати собаку, не спричиняючи хвороби.
У собак головним стафілококом шкірних інфекцій є не Staphylococcus aureus, а Staphylococcus pseudintermedius.
За рекомендаціями ISCAID 2025 року S. pseudintermedius знаходять більш ніж у 90% випадків поверхневої стафілококової піодермії собак, тоді як S. aureus та інші коагулазопозитивні стафілококи зазвичай становлять менш ніж 10% лабораторних ізолятів. DOI
📷 ФОТО 1 — поверхнева піодермія у собаки
Горизонтальне 16:9. Реалістичний ветеринарний кадр із папулами, кірочками або епідермальними комірцями без надмірної драматизації.
Що таке Staphylococcus aureus
Staphylococcus aureus — золотистий стафілокок — грампозитивна бактерія, здатна жити на шкірі та слизових і за відповідних умов викликати інфекцію.
ЛЮДИНА
S. aureus трапляється часто
Приблизно чверть-третина здорових людей можуть бути носіями без симптомів.
СОБАКА
Типовішим є S. pseudintermedius
Саме він значно частіше пов’язаний із собачою піодермією.
У дослідженні 2022 року S. aureus виявили у 36,9% людей та лише у 8,9% собак, тоді як S. pseudintermedius — у 37,5% собак і лише у 0,6% людей. PubMed Central (PMC)
S. aureus — насамперед «людський» стафілокок, який здатний колонізувати й інфікувати собак; S. pseudintermedius — насамперед «собачий».
MSSA і MRSA — у чому різниця
| Варіант | Що означає |
|---|---|
| MSSA | Метицилін-чутливий золотистий стафілокок |
| MRSA | Метицилін-резистентний золотистий стафілокок |
MRSA небезпечний не тим, що це «сильніший стафілокок», а передусім стійкістю до антибіотиків.
Метицилінорезистентність у стафілококів є маркером стійкості практично до всіх β-лактамних антибіотиків, включно з більшістю пеніцилінів, цефалоспоринів і карбапенемів. PubMed Central (PMC)
Схема «знайшли стафілокок → дамо будь-який антибіотик» особливо небезпечна при MRSA.
Позитивний посів ще не означає, що собаку потрібно лікувати
НОСІЙСТВО
Бактерія є
Але немає клінічної інфекції.
ІНФЕКЦІЯ
Бактерія + запалення
Є ураження, цитологічні ознаки, гній або інші клінічні зміни.
ISCAID підкреслює: бактеріальний посів сам по собі не встановлює і не виключає діагноз піодермії. Результат потрібно зіставляти з ураженнями, цитологією, кількістю бактерій, ознаками запалення та місцем взяття матеріалу. PubMed Central (PMC)
У здорових собак S. aureus може виявлятися без будь-яких симптомів; таке носійство не є автоматичним показанням до антибіотиків. PubMed Central (PMC)
Лікують не лабораторний бланк, а клінічну інфекцію.
Коли стафілокок стає проблемою
Стафілококи є умовно-патогенними бактеріями. Вони отримують перевагу, коли порушується шкірний бар’єр.
ЧАСТІ ПРИЧИНИ
Що руйнує бар’єр
- алергічні захворювання;
- травматизація;
- ектопаразити;
- порушення шкірного бар’єра.
ІНШІ МОЖЛИВІ ФАКТОРИ
Рідше, але важливо
- ендокринні хвороби;
- порушення ороговіння;
- неоплазії;
- системні захворювання.
Тому повторні курси антибіотиків без пошуку первинної причини часто дають сценарій: антибіотик → покращення → кілька тижнів → інфекція повернулася. PubMed Central (PMC)
Як виглядає стафілококова інфекція шкіри
За зовнішнім виглядом визначити, що інфекцію спричинив саме S. aureus, неможливо.
ПОВЕРХНЕВА ПІОДЕРМІЯ
Типові зміни
- папули;
- невеликі пустули;
- кірочки;
- епідермальні комірці;
- локальне випадіння шерсті;
- свербіж.
ПОВЕРХНЕВЕ РОЗРОСТАННЯ / СКЛАДКИ
Можуть переважати
- почервоніння;
- мокнуття;
- неприємний запах;
- жирність;
- свербіж.
ГЛИБОКА ПІОДЕРМІЯ
Серйозніші ознаки
- болючі вузли;
- глибокі виразки;
- набряк;
- гнійні ходи;
- виділення гною.
Wiley Online Library Wiley Online Library
Золотистий стафілокок — це не лише шкіра
МОЖЕ ВИДІЛЯТИСЯ ПРИ
Різних інфекціях
- отитах;
- інфікованих ранах;
- післяопераційних інфекціях;
- інфекціях імплантів.
У ДОСЛІДЖЕННЯХ
Найчастіші місця
Шкіра та вуха були найпоширенішими місцями виділення MSSA і MRSA.
Як правильно виявляють стафілококову інфекцію
| Етап | Що дає |
|---|---|
| Огляд | Чи схожі ураження на бактеріальну інфекцію |
| Цитологія | Чи є коки та запальні клітини |
| Правильний матеріал | Чи взято зразок саме з осередку інфекції |
| Посів | Яка бактерія виросла |
| Видова ідентифікація | S. aureus чи S. pseudintermedius |
| Антибіотикограма | До чого бактерія чутлива |
Цитологія — один із найважливіших аналізів
ISCAID рекомендує робити цитологію у кожному випадку підозри на собачу піодермію перед антибактеріальною терапією.
ПІД МІКРОСКОПОМ
Можна побачити
- нейтрофіли;
- коки;
- коки всередині нейтрофілів;
- Malassezia;
- паличкоподібні бактерії.
ОСОБЛИВО ПЕРЕКОНЛИВО
Внутрішньоклітинні бактерії
Коли бактерії поглинуті клітинами запалення.
Для поверхневої піодермії чутливість цитології за наявністю внутрішньоклітинних коків і нейтрофілів у дослідженнях становила приблизно 93%. DOI
Цитологія не скаже, це S. aureus чи S. pseudintermedius. Для цього потрібен посів із видовою ідентифікацією.
Бактеріологічний посів: якість зразка вирішує дуже багато
ПОВЕРХНЕВА ПІОДЕРМІЯ
Найкращий матеріал
Часто — вміст свіжої інтактної пустули або матеріал безпосередньо під кіркою.
ГЛИБОКА ІНФЕКЦІЯ
Поверхневого мазка може бути недостатньо
Оптимальними можуть бути аспірат або біопсійний матеріал, взятий асептично.
При акральному дерматиті поверхневий посів передбачав бактерії з глибокої тканини лише у 8 із 22 випадків. PubMed Central (PMC)
При глибокому рецидивному процесі «мазок із поверхні» може не відповідати тому, що відбувається всередині тканини.
📷 ФОТО 2 — взяття зразка у ветеринара
Горизонтальне 16:9. Ветеринар асептично бере матеріал із пустули або глибокого ураження для посіву.
Антибіотикограма: до чого бактерія чутлива
Посів відповідає на питання «хто виріс?», антибіотикограма — «до чого він чутливий?»
ОСОБЛИВО ВАЖЛИВА
Коли
- раніше був MRSA/MRSP;
- було багато курсів антибіотиків;
- підозрюють резистентність;
- інфекція глибока;
- попереднє лікування не спрацювало.
СИСТЕМНА ТЕРАПІЯ
ISCAID рекомендує посів + чутливість
Щоразу, коли планується системний антибіотик.
Правильна видова ідентифікація теж важлива
S. aureus і S. pseudintermedius можна переплутати, якщо лабораторія використовує лише прості фенотипові або біохімічні тести.
ISCAID називає мас-спектрометрію MALDI-TOF одним із найточніших і найшвидших методів видової ідентифікації стафілококів. PubMed Central (PMC)
При серйозній або резистентній інфекції бажано бачити конкретний вид, а не лише «Staphylococcus spp.».
Чи потрібно одразу давати антибіотик?
Не завжди. Це одна з найбільших змін сучасної ветеринарної дерматології.
ПОВЕРХНЕВІ Й НЕГЛИБОКІ ПІОДЕРМІЇ
Перший вибір
Місцева антисептична терапія.
СИСТЕМНІ АНТИБІОТИКИ
Залишають для
- глибоких інфекцій;
- випадків, коли місцеве лікування неможливе;
- невдачі адекватної місцевої терапії.
Менше непотрібних системних антибіотиків — менше селекційного тиску на резистентні бактерії.
Хлоргексидин: один із найкраще досліджених варіантів
Для собачої піодермії найбільша доказова база серед місцевих антисептиків сьогодні існує для хлоргексидину 2–4%.
ПОШИРЕНІ УРАЖЕННЯ
Приклад схеми з рекомендацій
2–4% шампунь 2–3 рази на тиждень із контактом зі шкірою 10–15 хвилин.
ЛОКАЛЬНІ УРАЖЕННЯ
Можливі форми
- серветки;
- спрей;
- піна.
КОНТРОЛЬ
Повторна оцінка
Зазвичай через 2–3 тижні.
В одному рандомізованому дослідженні 4% шампунь і спрей хлоргексидину протягом чотирьох тижнів були настільки ж ефективними при поверхневій піодермії, як системний амоксицилін/клавуланат. Wiley Online Library
Хлоргексидин не повинен потрапляти в очі: концентровані розчини можуть пошкоджувати рогівку.
Не використовуйте побутовий відбілювач на шкірі
У ветеринарії існують засоби на основі контрольованих концентрацій гіпохлориту натрію. Але це не означає, що можна самостійно розводити побутову «Білизну».
ISCAID наголошує, що побутові засоби з гіпохлоритом у концентрації близько 1,5–8% небезпечно наносити на шкіру в такому вигляді. Wiley Online Library
А мазі з антибіотиками?
Фузидієва кислота та мупіроцин активні проти стафілококів, але сучасна тенденція — за можливості віддавати перевагу антисептикам перед місцевими антибіотиками.
Мупіроцин має важливе значення в людській медицині при MRSA, тому використовувати його «про всяк випадок» не варто.
Коли потрібні системні антибіотики
ГЛИБОКА ПІОДЕРМІЯ
Часто потрібні
Системне лікування зазвичай необхідне.
ПОВЕРХНЕВА ІНФЕКЦІЯ
Іноді потрібні
Якщо адекватне місцеве лікування неможливе або неефективне.
Якщо лабораторія вже виявила S. aureus, золотим стандартом стає посів + антибіотикограма.
Як лікують MSSA
Якщо S. aureus метицилін-чутливий, ветеринар обирає препарат з урахуванням антибіотикограми, локалізації, глибини інфекції, стану собаки, попередніх препаратів і супутніх хвороб.
Після виділення S. aureus вибір конкретного засобу краще робити за результатом чутливості, а не за універсальною схемою. AAHA
Як лікують MRSA
ПОВЕРХНЕВА ІНФЕКЦІЯ
Місцеві антисептики часто залишаються ефективними
Іноді дозволяють обійтися без системного антибіотика.
ГЛИБОКА ІНФЕКЦІЯ
Потрібне системне лікування
Препарат підбирають індивідуально за антибіотикограмою.
ISCAID зазначає, що метицилін-резистентні стафілококові інфекції часто добре відповідають на місцеві антисептики. PubMed Central (PMC)
MRSA — не «невиліковний стафілокок». Це стафілокок, який суттєво звужує вибір системних антибіотиків.
Не кожен «сильний антибіотик» можна використовувати для собаки
Деякі препарати критично важливі для лікування тяжких резистентних інфекцій у людей.
ОСОБЛИВО ОБМЕЖУЮТЬ
Резервні препарати
- ванкоміцин;
- лінезолід;
- спеціальні анти-MRSA цефалоспорини.
МЕТА
Не «найсильніший препарат»
А найвужчий, безпечний і достатньо ефективний засіб, до якого конкретний ізолят справді чутливий.
Скільки лікують стафілококову піодермію
ISCAID 2025 року відходить від автоматичного принципу «довго і ще два тижні після одужання».
ПОВЕРХНЕВА ІНФЕКЦІЯ
Якщо потрібен системний препарат
Стартовий курс зазвичай оцінюють приблизно через 2 тижні.
ГЛИБОКА ІНФЕКЦІЯ
Первинний курс
Близько 3 тижнів із повторним оглядом до завершення курсу.
ПРОДОВЖЕННЯ
Лише за результатами огляду
Якщо ураження й цитологічні ознаки інфекції залишаються.
Немає доказів, що системний антибіотик потрібно автоматично продовжувати після повного клінічного зникнення інфекції.
Чому антибіотик іноді «не працює»
| Причина | Що відбувається |
|---|---|
| MRSA | Бактерія резистентна до препарату |
| Неправильний зразок | Посів показав поверхневу бактерію, а не збудника з глибини |
| Неправильна видова ідентифікація | S. aureus переплутали з іншим стафілококом |
| Не усунута первинна причина | Шкірний бар’єр продовжує руйнуватися |
| Недостатня місцева терапія | Зберігається велике бактеріальне навантаження |
| Інший патоген | Можуть бути палички або Malassezia |
| Постійне вилизування / розчісування | Триває механічна травма |
| Немає справжньої бактеріальної інфекції | Інше захворювання імітує піодермію |
Просто змінювати один антибіотик на інший без повторної оцінки — погана стратегія.
Чому золотистий стафілокок повертається
У багатьох випадках відповідь проста: лікували бактерію, але не лікували причину.
АЛЕРГІЯ
Свербіж і вилизування
Бар’єр постійно травмується.
ПАРАЗИТИ / СКЛАДКИ
Зберігають запалення
Волога, тертя, повторна травма.
МІЖПАЛЬЦЕВІ УРАЖЕННЯ
Можуть підтримуватися іншими факторами
- анатомією;
- зайвою вагою;
- ортопедичною проблемою.
Профілактика рецидиву починається не з антибіотика
Найважливіша профілактика — контроль того, що створило умови для інфекції.
- лікування алергії;
- ефективна профілактика паразитів;
- контроль ваги;
- догляд за складками;
- лікування отиту;
- діагностика ендокринних розладів;
- захист від постійного вилизування;
- усунення механічної травми.
При повторних піодерміях ISCAID допускає профілактичне використання місцевих антисептиків, якщо первинну причину неможливо повністю усунути. Wiley Online Library
Повторні антибіотики самі можуть збільшувати проблему
У ДОСЛІДЖЕННЯХ MRSA
Ризик був пов’язаний із
- більшою кількістю попередніх курсів антибіотиків;
- довшим перебуванням у клініці;
- наявністю хірургічного імпланта.
ЩО ЦЕ ОЗНАЧАЄ
Не причинність у кожного собаки
А селекційний тиск, за якого стійкі бактерії отримують перевагу.
Чи може собака заразити людину золотистим стафілококом
Так, міжвидова передача можлива. Але картина складніша, ніж «собака принесла MRSA додому».
S. AUREUS
Значно типовіший для людей
У собак MRSA нерідко належить до ліній, характерних для людської популяції.
ПЕРЕДАЧА
Може бути двонаправленою
Людина → собака і собака → людина.
У дослідженні 2022 року геномний аналіз виявив імовірні випадки передачі S. aureus між людьми й собаками у 8 із 42 домогосподарств, де серед людей були носії S. aureus. PubMed Central (PMC)
Якщо у собаки виявлено MRSA, первинним джерелом цілком міг бути контакт із людиною.
Але собаку не потрібно боятися
Для більшості здорових людей ризик серйозного зараження від домашньої собаки низький.
БІЛЬША УВАГА
Потрібна, якщо вдома є люди
- з імунодефіцитом;
- після великих операцій;
- із катетерами;
- з відкритими ранами;
- з іншими серйозними факторами ризику.
У ТАКІЙ СИТУАЦІЇ
Важливий спільний план
Ветеринар + лікар людини.
Що робити вдома, якщо підтверджено MRSA
- Мити руки після обробки ураженої шкіри, перев’язок і нанесення препаратів.
- Не дозволяти собаці лизати відкриті рани людей.
- За рекомендацією ветеринара використовувати одноразові рукавички при догляді за гнійними або мокнучими ураженнями.
- Регулярно прати підстилки, рушники й тканини, що контактують з ураженням.
- Не ділитися між тваринами щітками, рушниками та іншим інвентарем.
- Повідомляти ветеринара про попередній MRSA перед госпіталізацією чи операцією.
- Якщо у когось із родини повторюються гнійні шкірні інфекції, повідомити лікаря про MRSA у домашньої тварини.
Ретельна гігієна рук залишається одним із головних засобів контролю передачі метицилін-резистентних стафілококів. DOI
Чи потрібно перевіряти всіх членів сім’ї на MRSA
Зазвичай ні. Сам факт MRSA у собаки не означає, що мазки потрібно негайно брати у всіх людей і тварин.
ТЕСТУВАННЯ МАЄ СЕНС
Коли результат змінить медичне рішення
Наприклад, при повторних MRSA-інфекціях у сім’ї або особливому ризику.
ПІДХІД «ЄДИНЕ ЗДОРОВ’Я»
One Health
Складні випадки вирішують спільно ветеринар і лікар людини.
Чи потрібно «очищати» здорового собаку від MRSA
Рутинно — ні. Доказів довготривалої ефективності деколонізації собак-носіїв недостатньо. Wiley Online Library
НЕ ПОТРІБНО САМОСТІЙНО
Проводити людські схеми деколонізації
- мазати ніс мупіроцином;
- давати профілактичний антибіотик;
- щодня купати в сильних антисептиках.
ЧАСТО
Носійство буває тимчасовим
Особливо після усунення активної інфекції та повторного контакту з джерелом.
Чи потрібно робити контрольний посів після лікування
ГОЛОВНІ КРИТЕРІЇ
Клінічне одужання
- зникнення активних уражень;
- нормалізація цитології;
- відсутність нових пустул і гною.
ПОВТОРНИЙ ПОСІВ
Може знадобитися
При глибокій або резистентній інфекції, якщо прогрес зупинився чи цитологія й далі показує бактерії.
Намагатися довести, що «у собаки тепер немає жодного стафілокока», не потрібно. Шкіра не стерильна.
Найважливіше при повторній стафілококовій інфекції
Після другого чи третього рецидиву головне питання вже не «який наступний антибіотик?», а «чому шкіра знову дозволяє стафілококам викликати хворобу?»
ШУКАТИ
Потрібно ширше
- алергічний дерматит;
- паразитів;
- демодекоз;
- проблеми складок;
ТАКОЖ
Можливі
- хронічний отит;
- постійне вилизування;
- ендокринна патологія;
- зайва вага;
ПРИ СКЛАДНИХ ВИПАДКАХ
Не забувати
- ортопедичні фактори;
- імунні хвороби;
- неоплазії.
Коли потрібна швидка повторна консультація ветеринара
- інфекція швидко поширюється;
- з’явилися глибокі болючі вузли або виразки;
- значний набряк або рясний гній;
- післяопераційна рана розходиться або виділяє гній;
- собака відмовляється від їжі;
- стає млявою;
- має підвищену температуру;
- на тлі правильно призначеної терапії ураження не покращуються або погіршуються.
При MRSA це може означати необхідність переглянути антибіотикограму, дозування, глибину інфекції, якість матеріалу, наявність іншого патогена або первинне захворювання.
Коротка схема: що робити при підозрі на золотистий стафілокок
| Етап | Що потрібно з’ясувати |
|---|---|
| 1. Огляд | Чи схожі ураження на бактеріальну інфекцію |
| 2. Цитологія | Чи є коки та запальні клітини |
| 3. Правильний матеріал | Пустула, гній, край ураження або глибока тканина |
| 4. Посів | Яка саме бактерія виросла |
| 5. Видова ідентифікація | S. aureus чи S. pseudintermedius |
| 6. Антибіотикограма | MSSA чи MRSA та до чого бактерія чутлива |
| 7. Місцеве лікування | Для поверхневих інфекцій часто головна терапія |
| 8. Системний антибіотик | Лише за показаннями |
| 9. Повторний огляд | Оцінити клініку й цитологію |
| 10. Пошук причини | Алергія, паразити, складки, ендокринна хвороба, травма тощо |
Що не варто робити
НЕ
Лікувати лише позитивний мазок
Без клінічних ознак інфекції.
НЕ
Самостійно міняти або комбінувати антибіотики
Без антибіотикограми та показань.
НЕ
Ігнорувати первинну причину
Алергію, паразитів, травму, складки, ендокринні проблеми.
- не використовувати залишки антибіотика від попереднього лікування;
- не застосовувати людські схеми деколонізації MRSA;
- не наносити побутовий відбілювач;
- не накопичувати емпіричні курси антибіотиків один за одним.
При стафілококу більше антибіотиків не означає краще лікування.
Головний висновок
Золотистий стафілокок у собаки — не вирок і не причина панікувати. У більшості собак із піодермією взагалі винен інший вид — Staphylococcus pseudintermedius.
ЯКЩО ПІДТВЕРДЖЕНО S. AUREUS
Далі потрібно з’ясувати
Чи є клінічна інфекція і чи це MSSA або MRSA.
СУЧАСНИЙ ПІДХІД
Послідовність
- цитологія;
- правильний зразок;
- точна ідентифікація;
- антибіотикограма за потреби;
- ефективна місцева терапія;
- контроль первинної причини.
Справжня профілактика — не «вбити весь стафілокок», а зробити шкіру середовищем, де звичайне носійство не перетворюється на хворобу.
📷 ФОТО 3 — здорова шкіра після лікування
Горизонтальне 16:9. Собака після одужання, чиста шерсть і шкіра, спокійний домашній або ветеринарний контекст.
Питання та відповіді
Чи небезпечний золотистий стафілокок для собаки?
Може бути, якщо він спричинив активну інфекцію, особливо глибоку, післяопераційну або MRSA. Але носійство S. aureus без симптомів саме по собі не означає хворобу.
Чи часто S. aureus викликає піодермію у собак?
Ні. Понад 90% поверхневих стафілококових піодермій собак пов’язані із S. pseudintermedius, тоді як S. aureus становить менш ніж 10% відповідних лабораторних ізолятів.
Чи можна визначити золотистий стафілокок за виглядом висипу?
Ні. Потрібні цитологія та бактеріологічний посів із видовою ідентифікацією.
Чи потрібен антибіотик при будь-якому стафілококу?
Ні. Для поверхневих піодермій сучасні рекомендації віддають перевагу місцевим антисептикам. Системні антибіотики резервують переважно для глибоких інфекцій або невдачі адекватної місцевої терапії.
Чи працює хлоргексидин проти резистентного стафілокока?
Хлоргексидин має хорошу активність проти собачих стафілококів, включно з метицилін-резистентними ізолятами, і має одну з найкращих клінічних доказових баз серед місцевих антисептиків.
Чи можна вилікувати MRSA?
Так. Метицилінорезистентність звужує вибір системних антибіотиків, але не робить інфекцію невиліковною. Місцеві антисептики часто залишаються ефективними, а системну терапію підбирають за антибіотикограмою.
Чи може людина заразитися від собаки?
Передача можлива, але S. aureus значно типовіший для людини. Можливий і зворотний сценарій — людина передала бактерію собаці.
Чи потрібно ізолювати собаку з MRSA?
У звичайній сім’ї повна ізоляція зазвичай не потрібна. Важливіші гігієна рук, обмеження контакту з гнійними ураженнями, чистота підстилок і особлива обережність із людьми високого ризику.
Чи потрібно лікувати здорове MRSA-носійство?
Рутинна деколонізація собак не рекомендована: доказів її довгострокової ефективності недостатньо, а носійство у собак часто буває тимчасовим.
Чому стафілокок постійно повертається?
Найчастіше тому, що зберігається первинна проблема: алергія, паразити, пошкодження шкірного бар’єра, складки, демодекоз, ендокринне захворювання, постійне вилизування або інша причина.
Який аналіз найважливіший при повторних інфекціях?
Для підтвердження бактеріальної інфекції — цитологія. Якщо планується системний антибіотик, особливо при рецидиві або підозрі на MRSA, потрібні бактеріологічний посів, видова ідентифікація та антибіотикограма.
Чи достатньо мазка зі шкіри?
Не завжди. При поверхневій піодермії якісний зразок зі свіжої пустули може бути інформативним. При глибоких вузлах або свищах можуть знадобитися аспірат чи біопсійний матеріал.
Чи потрібно після одужання давати антибіотик ще два тижні «для закріплення»?
Сучасні рекомендації ISCAID більше не підтримують автоматичне продовження системної антибіотикотерапії після повного клінічного зникнення інфекції. Тривалість визначають за повторним оглядом і, за потреби, цитологією.